Клінічне мислення та роль симуляції в медичній освіті

Для ведення належної медичної практики випускнику ЗВО необхідно володіти кількома важливими складовими. Це ґрунтовні теоретичні знання, професійні маніпуляції, хороші навички спілкування, здатність ефективно працювати в команді, демонструвати належну етичну поведінку. При цьому процес розмірковування і прийняття рішень є однією з найважливіших навичок лікаря. Питанням навчання студентів-медиків процесу прийняття рішень в медицині та попередженню діагностичних помилок був присвячений воркшоп для викладачів закладів вищої медичної освіти України та симпозіум «Клінічне мислення та роль симуляції в медичній освіті», які проводились в листопаді 2023 року в рамках проєкту Ukraine Digital – Clinical Reasoning in Medical Education при університеті Людвіга-Максиміліана у м. Мюнхен (Institut für Didaktik und Ausbildungsforschung der LMU München) за підтримки Deutscher Akademischer Austausch Dienst (DAAD). Учасниками заходу від нашого університету були завідувач кафедри загальної хімії та уповноважений ректора з питань якості освіти Григорій ЗАГРИЧУК, доцентка кафедри педіатрії №2 Наталія ГАЛІЯШ, доцентки кафедри невідкладної медичної допомоги Оксана СИДОРЕНКО і Лариса МАРТИНЮК, доцентка кафедри терапії та сімейної медицини Ірина БОРОВИК, доцентка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Наталія БІЛЬКЕВИЧ.

Клінічне мислення – це процес розмірковування та прийняття рішень в медичній практиці. Іншими словами – це здатність лікаря приймати рішення на основі наявної інформації з метою отримання найбільш сприятливого результату. Навчання студентів клінічному мисленню в закладах медичної освіти повинно бути комплексним, наскрізним, потребує особливих підходів до навчального процесу і спеціальної підготовки викладачів. На воркшопі від Інституту медичної дидактики Університету Людвіга Максиміліана члени робочої групи мали змогу ознайомитися з сучасною концепцією клінічного мислення, розібрати основні когнітивні упередження, які призводять до неточних суджень, нелогічного тлумачення інформації і, як наслідок, є причиною діагностичних помилок.

Робота з практичними кейсами в малих групах допомогла краще зрозуміти та опанувати сучасні освітні інструменти, які довели свою ефективність в процесі навчання студентів клінічного мислення: Case-based метод, діаграма Ішікави (діаграма «риб’ячої кістки»), техніка обговорення «5 чому», стратегії розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень – це потужні інструменти в навчанні студентів питань клінічного мислення.

Використання опції «віртуальних пацієнтів» на платформі CASUS є одним з рекомендованих організаторами шляхів покращення навичок клінічного мислення. Зручний логічний інтерфейс і велика кількість різноманітних реальних клінічних ситуацій платформи стануть доповненням до практичної частини занять студентів на клінічних кафедрах. Зареєструвавшись використавши корпоративний e-mail, освітяни та здобувачі вищої освіти можуть працювати з віртуальними кейсами англійською та, завдяки викладачам з України, які розпочали роботу з ресурсом ще в минулому році, і українською мовою. З метою покращення навичок клінічного мислення платформу CASUS можна використовувати на практичних заняттях для обговорення клінічних кейсів. Також студенти можуть асинхронно працювати на платформі, вирішуючи реальні клінічні ситуації в зручний для них час.

Наступною методикою для відпрацювання навичок клінічного мислення є діаграма «Риб’ячої кістки» або діаграма Ішікави. В медицину цей аналітичний інструмент прийшов з бізнесу, де використовується для вирішення складних проектних завдань. Діаграма «Риб’яча кістка» забезпечує візуальне представлення різних причин, які сприяють виникненню певної проблеми або ефекту. Визначаючи першопричини, а не зосереджуючись виключно на симптомах, діаграма «Риб’яча кістка» сприяє ефективному вирішенню проблеми і прийняттю оптимальних клінічних рішень.

Ще одним інструментом, який запозичено для прийняття рішень в медицині з бізнесу, є методика обговорення «5 чому». Це проста інтерактивна техніка запитань, що використовується для виявлення причинно-наслідкових зв’язків, що лежать в основі певної проблеми. Найголовніша мета інструменту – визначити ключову причину проблеми, повторюючи питання «Чому?». Кожне питання формує основу для наступного питання. Число «5» у назві вибране тому, що у більшості випадків п’яти ітерацій достатньо для розв’язання проблеми.

Викладачі мали можливість на практиці переконатись в дієвості всіх інструментів, використовуючи роботу в малих групах із запропонованими реальними клінічними ситуаціями.

Окрема секція заходу була присвячена когнітивним упередженням, які призводять до діагностичних помилок. Учасникам тренінгу була запропонована методика перевернутого класу, коли перед практичною роботою необхідно було опрацювати теоретичні матеріали і пройти тестування з теми, а вже на самому воркшопі освітяни закріпили засвоєний матеріал на практиці, опрацьовуючи реальні клінічні ситуації з діагностичними помилками. При цьому учасники заходу разом вирішували, яке когнітивне упередження стало причиною хибного рішення і які існують стратегії уникнення когнітивних спотворень з метою запобігання помилкам у прийнятті клінічних рішень.

Два дні візиту були відведені для участі викладачів у симпозіумі «Клінічне мислення та роль симуляції в медичній освіті». Науковий форум організували за сприяння німецької компанії “Brainlab”, яка є лідером у розвитку цифрових медичних технологій і дала нам змогу ознайомитися з передовими досягненнями у цій галузі. Програмне забезпечення та обладнання Brainlab використовуються для створення даних та покращення їх якості з метою підвищення ефективності критичних операцій, радіохірургічних процедур, а також роботи операційної. Також компанія займається розробкою сучасного програмного забезпечення для підготовки та підвищення кваліфікації лікарів. Захопливою була презентація віртуальних ігор для гейміфікації медичного освітнього процесу.

Учасники симпозіуму взяли участь в численних майстер-класах, які стосувались педагогічних аспектів симуляційних технологій, внутріпрофесійних взаємодій в медицині, комунікацій в паліативній медичній допомозі, віртуальних пацієнтів (платформа CASUS) та ССD (Clinical Case Discussion), аналітики навчання.

Окремо було виділено час для рефлексії, підведення підсумків та формування наступних кроків співпраці.

За результатами візиту учасники воркшопу планують провести зустрічі організованих в університеті груп рівних, тренінги для викладачів університету з питань клінічного мислення, медичних помилок та упереджень, ролі симуляційних технологій, впровадження віртуальних пацієнтів на платформі CASUS для формування навичок клінічного мислення у студентів. Також планується кооперація між ЗВО-учасниками програми з метою узгодження клінічних випадків, представлених в CASUS з переліком синдромів/захворювань Стандарту вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина». Окремим напрямком подальшої співпраці є ініціація наукових досліджень в сфері медичної освіти за підтримки LMU (Мюнхен) та Charité (Берлін).

Щиро вдячні організаторам воркшопу та симпозіуму за отримані змістовні знання, релевантні навички, важливі комунікації, теплий прийом, відмінну логістику, реальні підтримку та нові знайомства.

Сподіваємось на подальшу співпрацю задля покращення медичної освіти та задля Перемоги України.

Інформацію надано Іриною Боровик, Наталією Галіяш, Григорієм Загричуком, Оксаною Сидоренко, Ларисою Мартинюк, Наталією Бількевич.