Участь викладачів кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ в науково-практичному семінарі «Техніки викладання, засновані на активному залученні студентів» та «Академії глобального здоров’я 2»

У період 27-31 травня 2024 р. на базі Гайдельберзького інституту глобального здоров’я Гайдельберзького університету в м. Гайдельберг (Німеччина) відбулися науково-практичний семінар «Техніки викладання, засновані на активному залученні студентів» та «Академія глобального здоров’я 2», а також презентація проєкту і заключна зустріч менеджерів проєкту «Розбудова академічного потенціалу в галузі глобального здоров’я в регіоні Східної Європи та Центральної Азії» (Building Academic Capacity in Global Health in the Eastern Europe-Central Asia Region, BACE), який здійснюється у рамках програми  Erasmus+ КА2 CBHE і партнером якого є ТНМУ.

Учасники проекту.

У науково-практичному семінарі взяли участь проф. Ганна Сатурська і Людмила Трущенкова та Юрій Петрашик, доценти кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, які є одними з учасників вищезгаданого проєкту BACE від ТНМУ.

З доктором Рафаелем Кльобером, тренером і консультантом з питань дидактики Центру компетенцій та мов heiSKILLS при Гайдельберзькому університеті.

Проєкт «Building Academic Capacity in Global Health in the Eastern Europe – Central Asia Region (BACE)», тобто «Нарощування академічних можливостей у галузі глобального здоров’я в регіоні Східна Європа / Центральна Азія» спрямований на створення або модернізацію освітніх програм у галузі охорони здоров’я і навколишнього середовища, модернізацію врядування закладів вищої освіти і сприянню зміцнення зв’язків між ЗВО України й інших країн з економічним і соціальним середовищем.

Джаміла Набієва, координатор проєкту BACE, презентує учасникам хід виконання проекту.

Загальною метою BACE є надання країнам-учасникам можливості наростити потенціал їхніх систем вищої освіти з метою інтеграції глобального здоров’я у їхні навчальні програми. Ця мета буде досягнута шляхом розвитку технічних знань вузів-партнерів з пріоритетних тем глобального здоров’я та методів дослідження глобального здоров’я, нарощування потенціалу викладачів стосовно педагогічних і методологічних підходів до розробки та впровадження нових навчальних програм, спільної розробки нових дисциплін з глобального здоров’я.

Доктор Рафаель Кльобер аналізує зворотній зв’язок учасників семінару.

Семінар «Техніки викладання, засновані на активному залученні студентів» був проведений Центром компетенцій та мов heiSKILLS при Гайдельберзькому університеті задля нарощування потенціалу викладачів стосовно педагогічних і методологічних підходів. Він дав змогу учасникам семінару здобути індивідуальні та міждисциплінарні компетенції, а також розвинути кваліфікаційні профілі, що виходять за рамки традиційного університетського навчання.

Учасники семінару з доктором Рафаелем Кльобером і Марією Брегуллою, працівниками Центру компетенцій та мов heiSKILLS при Гайдельберзькому університеті.

Семінар був зосереджений на інноваційних, партисипативних та сталих дидактичних підходах до викладання в університетах. Учасники семінару здобули дидактичні та методологічні знання про взаємозв’язок між викладанням і навчанням, розглянули питання про те, яким умовам підпорядковані процеси викладання/навчання, і як їх можна моделювати відповідно до вимог викладання, орієнтованого на активність та залученість студентів.

Учасники семінару використовують техніку «Акваріум» для обговорення того, як генеративний ШІ змінює освіту і відкриває як можливості, так і виклики для університетського викладання.

Програма семінару охоплювала як базові, так і поглиблені теми, такі як мотивація, компетентнісно-орієнтоване навчання, цифрові методи викладання, оцінювання та зворотній зв’язок, дала учасникам можливість проаналізувати власний досвід викладання та навчання на основі теоретичних концепцій, осмислити свою роль як викладача в університеті та дізнатися, як вони впливають на інших під час викладання, а також розробити та протестувати нові способи навчання і взаємодії.

Учасники семінару використовували інноваційні техніки навчання, такі як «Акваріум», «Швидкі побачення», «Рація», а також метод Уолта Діснея – інструмент для мозкового штурму і для реалізації згенерованих ідей, який базується на рольовій грі для вивчення проблеми з трьох різних послідовних точок зору: Мрійника, Реаліста і Критика.

Робота проблемно-орієнтованої робочої групи.

Під час «Академії глобального здоров’я 2» учасники проєкту сформували проблемно-орієнтовані робочі групи у складі представників університетів-учасників проєкту і працювали над навчально-методичними матеріалами з виділених тем.

Представники ТНМУ презентують учасникам семінару і партнерам потенціал ТНМУ та можливості співпраці.

Інформацію і світлини надав Юрій Петрашик.