Команда ТНМУ взяла участь у симпозіумі «Клінічне мислення’2024» (Мюнхен)
18-19 жовтня 2024 року в м. Мюнхен, Німеччина відбувся міжнародний симпозіум медичних освітян «Клінічне мислення’2024». Завдяки участі нашого університету в україно-німецькому проєкті «Ukraine Digital – Clinical Reasoning in Medical Education», ініційованому університетом Людвіга-Максиміліана у м. Мюнхен (Institut für Didaktik und Ausbildungsforschung der LMU München), та за фінансової підтримки Deutscher Akademischer Austausch Dienst (DAAD) і компанії Brainlab, команда ТНМУ мала змогу взяти активну участь у цьому заході.
Команда ТНМУ на симпозіумі «Клінічне мислення’2024»
Декан медичного факультету, професор Петро Лихацький і доцентки Наталія Галіяш, Оксана Сидоренко, Лариса Мартинюк і Наталія Петренко на три дні поринули в атмосферу наукових досліджень та розмірковувань щодо якості та ефективності медичної освіти в аспекті формування клінічного мислення студентів, оскільки перед симпозіумом відбувся майстер-клас від викладачів Інституту медичної дидактики Університету Людвіга-Максиміліана та клініки ШАРІТЕ (Берлін), присвячений опрацюванню сучасних педагогічних методик.
Перед початком майстер-класу, присвяченого опрацюванню сучасних педагогічних методик
Під час майстер-класу було багато роботи в малих групах для активного залучення учасників, щоб мати змогу ефективно:
– розібрати принципи когнітивної науки для навчання клінічному мисленню та створення віртуальних пацієнтів;
– вивчити теорію керування когнітивним навантаженням (робочою пам’яттю) та її практичне застосування;
– опрацювати принципи контрастивного навчання для покращення засвоєння матеріалу здобувачами;
– з’ясувати, як імплементувати принципи дизайну навчання ADDIE та 4C/ID для створення наскрізної програми з клінічного мислення;
– розібрати подальші можливості імплементації віртуальних пацієнтів на платформі CASUS I LOOOP в навчальні плани українських медичних ЗВО.
Частина майстер-класу була присвячена обговоренню проміжних результатів імплементації синергійної реалізації навчальної програми з клінічного мислення в українських ЗВО в рамках проєкту «Ukraine Digital – Clinical Reasoning in Medical Education». Мартін Фішер, Юліус Камінскі, Йоганн Шредельсекер, Інга Хеґе, Олаф Ахлерс та Каролін Доспіл провели менторські зустрічі з учасниками, щоб відповісти на проблемні питання щодо проєкту.
Робочі моменти з майстер-класу
Нетворкінг – одне з завдань участі в міжнародних проєктах: з колегами з Харкова, Вінниці, Івано-Франківська, Чернівців
Цікавою була екскурсія по симуляційному центру LMU. Вартою уваги є організація роботи у центрі, щоб забезпечити студентам можливість тренуватися в позаурочний час. Для цього штатні працівники імплементували он-лайн систему бронювання кімнат для самостійної роботи студентів. Нагляд за готовністю кімнат та роботою в них забезпечують студенти-помічники, яких набирають на перших курсах. Вони проходять певне навчання, отримують мінімальну винагороду за свої чергування та є відповідальними за належне використання обладнання, наведення порядку в кімнатах та консультування студентів, які мають питання щодо виконання певних практичних навичок.
В симуляційному центрі ZeUS університету Людвіга-Максиміліана
Слід сказати, що провідною темою Другого міжнародного симпозіуму медичних освітян «Клінічне мислення’2024» стало використання штучного інтелекту (ШІ) для навчання і дослідження клінічного мислення. Цьому були присвячені майстер-класи:
- ШІ та метааналіз – Ольга Чернікова
- CoSiMed: симуляція співпраці між внутрішньою медициною та радіологією на основі віртуальних пацієнтів – Constanze Richters
- M-TEAM: багатокористувацька платформа віртуальної реальності (VR) для реанімації після зупинки серця – Віталій Попов
- AI4MED – Інтелектуальне середовище віртуальної реальності для зорового процесу людини та порушень зору в доклінічних лабораторних курсах фізики – Йохен Кун, Ніна Пельтцер, Рафаель Сера
- Інтеграція цифрових технологій охорони здоров’я в освіту з клінічного мислення: дорожня карта проекту D-CREDO – Анджей Кононович
- Автоматизація якісного контент-аналізу даних: методологічний підхід із використанням великих мовних моделей – Alexander Schmidt, Johanna Huber, Mara Müssigmann, Matthias Stadler
- CRDI-T: Розробка та валідація моделі колаборативного клінічного мислення – Constanze Richters, Frank Fischer, Martin Fischer, Vitaliy Popov
Ознайомлення з новітніми технологіями під час симпозіуму
Низка доповідей була націлена на розуміння поняття «клінічне мислення», а також різноманітним підходам, які використовуються для його формування:
- Weekly Image Challenge як інструмент для навчання клінічного мислення – Моше Флюгельман
- Обґрунтування CCD (обговорень клінічних випадків) – Крістіна Ціверіоті
- Кейс-орієнтоване навчання в клінічній ротації – Стефан Ендрес
Базову доповідь, в якій була представлена історія активації уваги до поняття клінічного мислення та визначення більш ефективних способів його формувати у студентів-медиків, прочитав Хенк Г. Шмідт, професор психології та медичної освіти на факультеті соціальних наук Університету Еразмуса та декан-засновник проблемно-орієнтованої навчальної програми з психології.
Контроверсійний погляд на поняття клінічне мислення представила Мередіт Янг, доцент і заступник директора з досліджень в Інституті освіти в галузі медичних наук при Університеті Макгілла в Монреалі, Квебек, Канада. На даний час це поняття не має єдиного визначення і єдиного розуміння. Це як поняття «дружба» – ми всі розуміємо, що це таке, але при визначенні її критеріїв виникне дискусія і різномаїття думок. Клінічне мислення, на даний час, розглядають як діагностичне мислення, терапевтичне мислення, критичне мислення, проблемно-орієнтоване мислення тощо. Тож тут є широке поле для досліджень.
З презентації Мередіт Янг
Доцентки Наталія Галіяш і Оксана Сидоренко були запрошені спікерами на даному симпозіумі з доповіддю «CLINICAL REASONING: how to make a “hidden curriculum” more visible? Implementation in TNMU» і мали змогу представити наші кроки щодо впровадження курсів неформальної освіти «Лабораторія клінічного мислення» та Клуб обговорення клінічних кейсів для здобувачів, що навчаються за спеціальністю «Медицина».
Учасники з ТНМУ, заслухавши доповіді про розвиток ШІ в інших країнах, намітили шляхи впровадження отриманих знань при розробці елективного курсу «Клінічне мислення» та плануванні наукових проєктів у цьому напрямку.
Інформацію надала Наталія Галіяш
Світлини авторки та учасників симпозіуму