Як закордоном і як у нас…
У сучасному світі наука є однією з найпотужніших сил, що формує майбутнє людства. Це поле, де зусилля й наполегливість вчених можуть змінити життя мільйонів людей, відкриваючи нові горизонти знань і технологій. Особливо захоплює, коли успішні науковці, які досягли визнання за кордоном, повертаються на Батьківщину, щоб поділитися своїми досягненнями і досвідом.
Однією з таких видатних постатей є професор Михайло Калинський, який, пройшовши тернистий шлях до успіху, здобув велике визнання в Сполучених Штатах Америки. Успішний науковець, завідувач кафедри прикладних медичних наук у Школі медсестер та медичних працівників університету Мюррея (штат Кентукі, США), він не забуває про своє коріння і прагне допомогти рідній країні. З науковими доповідями та лекціями виступав у Франції, Англії, Італії, Іспанії, Німеччині, Індії, Індонезії.
Завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, професор Степан Вадзюк представив відомого вченого, фулбрайтського професора, який вже втретє завітав до нашого університету. Цього разу, аби розповісти про особливості навчання студентської молоді в США та інших країнах. Шановний гість знайомий із професором С. Вадзюком ще з далекого 2011 року, коли останній приїздив до Америки із робочими візитом. Цього разу зустріч відбулась у лекційній аудиторії інституту медико-біологічних проблем і зібрала студентів медичного факультету.
Свою розповідь професор М. Калинський розпочав згадкою про Віктора Франкла – австрійського психіатра, який вижив, пройшовши німецький концтабір. Михайло Калинський наголосив, що кожен мусить дати собі завдання і щось робити в цьому житті. Важливо, зрозуміти, що ж саме. Не менш важливим для гармонійного розвитку особистості є підтримка бадьорості духу й емоційної стабільності завдяки наявності «справи серця», якою може бути хобі. Для професора це є танці – де би він не перебував, завжди знаходив час на тренування…
Проведений професором М. Калинським аналіз показав, що навчання майбутніх медиків у країнах Європи відбувається як на медичних факультетах класичних університетів, так і в самостійних медичних університетах. Щодо кількості останніх, то вона складає 35 закладів, без урахування тих, що локалізовані в пострадянському просторі.
Мінімальний термін навчання у США – становить 11 років, що включає 4 роки
бакалаврату (Undergraduate), 4 роки медичної школи (Medical School) та
наступні роки клінічної ротації й резидентури (Residency, Fellowship). Кількість кредитів, яка надається для вивчення фізіології майбутніми медиками знаходиться в діапазоні від 13 до 30 (у нашому університеті – 9). Так є тому, що її закордоном вивчають і як частину біомедичної загальної науки на бакалавраті. А по його завершенню протягом 1 чи 2 років вивчають ще раз в межах медичної школи. У подальшому, в контексті клінічної практики і залежно від спеціальності фізіологія знову обирається курсом навчання.
Найбільш затребуваним підручником у студентів як у США, так і в країнах Європи є «Медична фізіологія» за Гайтоном і Голлом.
Професор С. Вадзюк, доповнюючи слова професора М. Калинського, вказав, що три роки тому колектив кафедри прийняв участь у перекладі цього підручника українською мовою і з тих пір наші студенти мають можливість вивчати фізіологію згідно світових стандартів. У цьому їм допомагають і викладачі кафедри, з яких 80 % були визнані студентами, як кращі в університеті.
Матеріал підготувала доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Волотовська Наталія.