Як позбутися ртуті з розбитого градусника

Раритетні ртутні термометри, що виготовлені зі скла, здається, вже відійшли у минуле. Їх замінили сучасні цифрові прилади для вимірювання температури тіла. Нові моделі забезпечують швидке отримання результатів, а ще вони доволі зручні в користуванні, особливо, коли хворіють діти чи люди похилого віку. Немає потреби переживати, що електронний термометр ненароком розіб’ється, ви завжди в безпеці. Зовсім інша річ – ртутний вимірювальний прилад. Як діяти, коли сріблясто-біла речовина вилилася назовні?

Розбитий ртутний градусник несе чималу небезпеку для всіх, хто є в помешканні, адже ртуть – надзвичайно небезпечна речовина. Вона легко випаровується, а її пари, потрапляючи в легені, повністю там затримуються і викликають поступове хронічне отруєння організму. Вміст ртуті в одному термометрі – 2 грами. Коли розлилася ртуть, велику загрозу становлять не самі краплини, а непомітні оку, без кольору і запаху, пари ртуті – метал розлітається на безліч дрібних, мізерних краплинок, що значно збільшує поверхню випаровування. Крім головного болю, ознаками отруєння ртуттю може бути нудота, послаблення пам’яті, зниження працездатності й швидка втомлюваність. Почасти отруєння може перебігати без загальних симптомів, утім, воно повільно починає негативно впливати на центральну нервову систему та нирки.

Тож коли розбився термометр, важливо викликати фахівців ДСНС, зателефонувавши за номером 101. В Україні обов’язки щодо демеркуризації (навіть при розбитті термометра) покладені лише на службу ДСНС – тож, коли звертаєтеся з повідомленням про розлив цього небезпечного металу – до вас зобов’язані приїхати та допомогти. Якщо ж ви самостійно будете очищати приміщення, то найперше слід вивести з нього людей. Відтак потрібно відчинити вікна та зачинити двері в кімнату, де стався прикрий випадок, ретельно провітрити квартиру, але в жодному разі не створювати протяг.

Перед тим, як збирати ртуть, обов’язково одягніть гумові рукавички, та захистіть органи дихання вологою марлевою пов’язкою. Щоб не залишити в кімнаті жодної кульки ртуті, для підсвічування скористайтеся ліхтариком або лампою. Потім необхідно ретельно зібрати ртуть і всі розбиті частини градусника у скляну банку з розчином перманганату калію («марганцівки») та щільно закрити її кришкою. Вам допоможуть: медична груша з тонким наконечником, лейкопластир, скотч, пластилін. Ртуть зі щілин підлоги чи паркету зручно «викочувати» за допомогою медичного шприца з товстою голкою. Іноді збір ртуті може зайняти кілька годин, тому кожні 10-15 хвилин варто робити перерву та виходити на свіже повітря.

Місце розливу ртуті потрібно обробити за допомогою кисті, щітки, пульверизатора почергово розчином перманганату калію та мильно-содовим розчином, причому повторювати обробку кілька днів по двічі-тричі на день.

При проведенні цих робіт треба зважати й на власне здоров’я: промийте марганцівкою та мильно-содовим розчином рукавички, взуття, прополощіть рот і горло світло-рожевим розчином марганцівки, прийміть 2-3 піґулки активованого вугілля. Не можна використовувати для очищення миючі засоби, які містять амоній та хлор, що реагують з ртуттю, виділяючи отруйні гази. Категорично заборонено збирати ртуть пиловсмоктувачем, підмітати віником, викидати її у смітник або каналізацію.

Всі відходи від термометра, які вам вдалося зібрати в герметичну тару, аби в подальшому не забруднювали територію, потрібно здати на підприємство, яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Дізнатися про це можна, зателефонувавши в регіональний підрозділ ДСНС.

Довідково

Металева ртуть – сріблястий рідкий метал, легко рухомий. Ртуть не має запаху, її пари в сім разів важчі повітря. Ртуть поглинається деревиною, папером, тканиною, штукатуркою. Випаровується ртуть при кімнатній температурі 18±2 °С. Чим вища температура, тим інтенсивніше випаровується ртуть.

Пари ртуті, коли розлита велика кількість ртуті на виробництві або за надзвичайних аварійних ситуацій, можуть викликати тяжкі отруєння. При концентрації парів ртуті у повітрі закритих приміщень більше 0,2 мг/м3 може трапитися гостре отруєння організму.

Коли розбивається термометр, більшість ртуті залишається в ньому. Кількість ртуті у термометрі (за різними джерелами інформації) коливається від 2 до 4 г металу, тобто при розбитті термометру витікає 0,5-1 г ртуті. Така кількість не є загрозливою для здоров’я людини. Ці випадки можна віднести до незначного забруднення ртуттю. Ретельно ж виконавши всі демеркуризаційні заходи, ви забезпечуєте чистоту приміщення.

Лариса БЕЗРУКА,

лікар з загальної гігієни Тернопільського обласного лабораторного центру