Категорія: Аспект

Викладачі, студенти, працівники нашого університету ніколи не стояли осторонь від людської біди й завжди готові прийти на допомогу. Особливо волонтерський рух посилився з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. У підвальному приміщенні навчально-наукового інституту медико-біологічних проблем діє волонтерський осередок «Файна сітка». Тут волонтерки-переселенки, студенти, викладачі, працівники університету та небайдужі тернополяни плетуть маскувальні сітки для військових на фронт. Робота кипить цілодобово, і волонтери працюють у кілька змін. Поспілкувалися зі співорганізаторкою «Файної сітки» Анастасією Донченко, щоб дізнатися, як все починалося. «Я родом з Донеччини. 2014 року через вторгнення агресора моїй родині довелося…

Читати далі

Одним із сучасних перспективних напрямів медичної науки, який активно розвивається в усьому світі, є використання клітинних технологій для потреб клінічної медицини. Це відкриває великі можливості для лікування багатьох захворювань за допомогою стовбурових клітин. Клітинні технології у світовій медицині Головні успіхи та події в галузі клітинної медицини у світі відбувалися впродовж останніх п’ятдесяти років, тому історію клітинної медицини цілком можна називати вже новою. На знак визнання високого потенціалу цієї галузі регенеративної медицини Комітет з присвоєння нобелівських премій за 2012 рік у галузі фізіології та медицини удостоїв цієї високої нагороди двох вчених…

Читати далі

З 1 січня 2025 року до складу всіх виїзних бригад екстреної медичної допомоги України мають входити лише парамедики та екстрені медичні техніки. Тож зараз триває активна перепідготовка лікарів і фельдшерів з медицини невідкладних станів, аби вони набули відповідний рівень знань і компетенції щодо надання допомоги на догоспітальному етапі та отримали кваліфікацію «парамедик». У перспективі, на думку завідувача кафедри екстреної та симуляційної медицини, професора Арсена Гудими, більшість лікарів, які нині працюють у бригадах швидкої, залучать до допомоги на ранньому госпітальному етапі, а у системі екстреної допомоги залишаться фахівці-парамедики та фельдшери, які…

Читати далі

Нині популярний штучний інтелект (ШІ) виник ще 1951 року, як примітивна програма. Наприкінці ХХ століття було винайдено технологію нейромереж і машинного навчання, що надало можливість штучному інтелекту на основі вивченого опрацьовувати інформацію, з якою він ще не був «знайомий». Стало можливим навчити машину розпізнавати нові слова, звуки, зображення та дійти «висновків» про їх значення, що створило великі можливості для застосування ШІ в медицині. Зараз ШІ змінює сфери охорони здоров’я, транспортних послуг, обліку й бухгалтерії, а його вплив і можливості лише зростатимуть. Наприклад, у деяких навчальних закладах він пише індивідуальні для…

Читати далі

Конгрес Європейської ради реанімації – знакова подія для кожного, хто присвятив своє життя служінню медицині, зокрема, невідкладній допомозі та реанімації. Щороку цей захід збирає найкращих фахівців, щоб обмінятися новітніми знаннями та практиками, які рятують людські життя. Цьогоріч наша команда у складі трьох лікарів медицини невідкладних станів – Галини Цимбалюк, Лариси Чубенко та Наргіз Джавадової, а також лікаря-анестезіолога Романа Гука та фельдшера Ірини Денисюк вирушила на цей надзвичайно важливий конгрес. Ми не вперше беремо участь у заходах такого штибу. Медицина стрімко рухається вперед, тому такі вишколи дозволяють колегам з різних країн…

Читати далі

Укотре запросила до спілкування фахівців медичної галузі Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх орга-нів». Форум відбувся дистанційно на онлайн-платформі офіційного провайдера – Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського. Понад 150 фахівців з Тернопільщини, Рівненщини, Волині, столиці та Київської області взяли участь у конференції. Спікерами ж були вчені нашого університету: кардіологи, гастроентерологи, пульмонологи, хірурги, фармакологи, нефрологи, фахівці з сімейної медицини, функціональної діагностики, екстреної та симуляційної медицини, інфекціоністи, психіатри, реабілітологи. Усі доповіді, які представили науковці, стосувалися сучасних методів діагностики та лікування патології внутрішніх органів. Цікаву й корисну…

Читати далі

Гени, з яких складається наше ДНК, містять про нас усю інформацію. Раніше було прийнято вважати, що те, як ми виглядаємо, як розвиваємося, на які недуги хворіємо, – все записано в нашому геномі, і що цей генетичний код змінити неможливо, проте, такі думки переважали до розвитку нового напряму науки – епігенетики. Щодо нового – розвиватися ця галузь почала ще з 40-х років минулого століття, але великої популярності стала набувати нині. Саме наявністю епігенетичних механізмів можна пояснити, чому існують відмінності між, здавалося б, однаковими за геномом однояйцевими близнюками, чому в одних вдається…

Читати далі

У Тернополі відбувся доброчинний медичний форум MedTalk. Цьогоріч захід організували вже вдруге й, як сподіваються організатори – молода команда випускників і студентів ТНМУ, відтепер плануватимуть MedTalk на постійній основі. До форуму долучилося понад 550 учасників з усієї України – Тернополя, Києва, Львова, Івано-Франківська та інших міст. Завітали не лише провідні українські лікарі, а й хірурги з Великої Британії та Шотландії, отоларингологиня зі США. Як і пів року тому, проведення форуму MedTalk тепер стало не лише важливим кроком для розвитку медичної спільноти, а й посприяло допомозі військовим. Відкрила захід керівниця ГО…

Читати далі

Цьогорічна осіння подорож до Афонських святинь нічим надзвичайним від попередніх не відрізнялася. Після швидких зборів і вирішення найнеобхідніших поточних справ транзитом через Румунію, Болгарію та північну частину Греції прибули до Афонського півострова. Дорогою відвідали монастир Іоанна Сучавського в румунській Сучаві, де зберігаються його нетлінні мощі, а також у Салоніках (Греція) – собор з мощами Димитрія Солунського. В Уранополісі, як завжди, провели одну ніч у готелі й на світанку – стали в чергу за діамонітіріоном (дозвіл-віза на відвідування Афону) та квитками на паром. Одначе можна було спостерігати й певні особливості. Вже…

Читати далі

Нобелівська премія з фізіології та медицини – це одна з п’яти категорій Нобелівських премій, що присуджується з 1901 року щорічно за видатні заслуги в галузі фізіології або медицини. Започаткував цю традицію Альфред Нобель у заповіті 1895 року. Нобелівська асамблея Каролінського інституту 7 жовтня 2024 року присудила Нобелівську премію з фізіології та медицини Віктору Амбросу та Гарі Равкану за відкриття мікроРНК та її ролі в посттранскрипційному регулюванні генів. МікроРНК – це клас молекул РНК, які відіграють ключову роль у регуляції активності генів. Два науковці Амброс і Равкан зацікавилися вивченням мутантих lin-4…

Читати далі